Про шкідливі звички

Алкоголь, нікотин, наркотики. Прадавні та жорстокі вороги людства, значна частина якого знаходиться у рабстві цих речовин, недарма названих дурманом, отрутою. І число полонених ними за різними статистичними даними не зменшується. А небезпечне знайомство з одурманюючими
речовинами відбувається ще у дитинстві, у підлітковому віці.
В тютюновому диму знаходиться у 10 тис. разів більше порохоподібних частин, ніж у найзабрудненішому повітрі індустріальних міст. Повітря, яке видихає курець, ще більш небезпечне ніж те, що він втягує у себе, бо воно несе в собі у 2 рази більше нікотину, у 3 рази більше бензипирену (канцерогенна речовина), у 5 раз більше оксиду вуглецю (отруйна речовина). Активним та пасивним курцям загрожує небезпека отримати хвороби нервової, дихальної та інших систем організму.
Багато лікарів приділяють увагу великій небезпеці алкоголю для дітей та підлітків. Боротьба з алкоголізмом - одна з найбільших соціальних і медичних проблем будь - якої держави. Шкідливість вживання спиртних напоїв доведена. Навіть малі дози алкоголю можуть стати небезпечними і
призводять до трамв, автомобільних катастроф, розпадів сімей, втрати людиною духовних потреб та вольових рис, працездатності. Вміст алкоголю в крові 0,4% призводить до втрати свідомості.
При концентрації алкоголю в крові до 0,6 - 0,7% може настати смерть. Алкоголь у вигляді яскравого винного напою чи охолодженого пива здається цілком нешкідливим.  Проте смак і вигляд обманливі. Алкоголь - це наркотик, причому сильнодіючий, який впливає на  мозок і центральну нервову систему. Алкогольним напоям надають фруктового смаку, їм дають гарні назви.  Алкогольний напій може тимчасово додати відчуття впевненості. Але така впевненість є фальшивою, і цей ефект завжди розвіюється.
Слід знати, що навіть при одноразовому вживанні великої кількості алкоголю можуть виникнути значні ураження кори головного мозку. Поряд з різними формами психічних розладів алкоголь викликає і серйозні порушення мозкового кровообігу. Крововилив у мозок (інсульт) може
виникнути навіть у результаті одноразового вживання алкоголю і майже у 50% випадків буває смертельним.
Подумайте, чи варто людині ризикувати своїм здоров'ям, скорочувати своє життя, втрачати розум заради сумнівного задоволення? Все більше розумних людей говорять категорично:НІ! Слідуйте і ви їх прикладу, якщо хочете бути фізично і психічно здоровими людьми, і якщо думаєте про
здоров'я своїх нащадків. А для цього чітко поставте мету:позбавитися шкідливих звичок.

Шкільна форма

Скільки суперечок і різних думок існує навколо неї. Одні вважають, що шкільна форма потрібна. Інші дотримуються думки, що вона шкодить гармонійному розвитку особистості. Є люди, які вважають, що шкільна форма винахід радянського керівництва. Але це не так. Історія створення шкільної форми сягає давніх часів.

Можна навіть назвати точну дату введення шкільної форми в Росії. Це відбулося в 1834 році. Саме в цьому році прийняли закон, який затвердив окремий вид цивільних мундирів. До них відносили гімназичні та студентські мундири. Костюми, які призначалися для хлопчиків того часу, були своєрідним поєднанням військового та цивільного чоловічого одягу. Ці костюми хлопчики носили не тільки під час занять, а й після них. Протягом усього часу фасон гімназійного та студентського мундира змінювався лише трохи.

У той же час почався розвиток і жіночої освіти. Тому потрібна була учнівська форма і для дівчаток. У 1886 році з'явилося перше вбрання для учениць. Це було дуже суворе і скромне вбрання. Виглядало воно приблизно так: вовняне плаття коричневого кольору довжиною нижче від коліна. Ця скромна сукня була прикрашена білими комірцями і манжетами. З аксесуарів - чорний фартух. Практично точна копія шкільної сукні радянських часів.

До революції освіту могли отримувати лише діти із забезпечених сімей. І шкільна форма була своєрідним показником достатку і приналежності до вищого стану.

Із приходом до влади в 1918 році більшовиків шкільна форма була скасована. Вона вважалася буржуазною вигадкою. Однак у 1949 році шкільна форма була повернута. Правда, тепер вона не символізувала собою високий соціальний статус, а навпаки - рівність усіх станів. Сукня для дівчаток не зазнала ніяких змін, була точною копією сукні гімназисток. А костюми для хлопчиків були виконані в тій же мілітаристській традиції. Хлопчиків зі шкільної лави готували до ролі захисників вітчизни. Шкільні костюми, як і костюми військових, складалися з штанів і гімнастерок з коміром - стійкою. 

Лише в 1962 році відбулася зміна шкільної форми, правда, тільки хлопчачого варіанту. Гімнастерка була замінена сірим вовняним костюмом, який мав напіввійськовий вигляд. Для більшої подібності з військовими хлопчики носили ремені з бляхою, кашкети з кокардами, до того ж стриглися під машинку. Для дівчаток була введена парадна форма: білий фартух і білі гольфи або колготки. У волосся впліталися білі банти. У будні ж дні дівчаткам дозволялося заплітати коричневі або чорні стрічки.

У сімдесяті роки на хвилі загальних змін були внесені зміни і в шкільну форму. Хлопчики тепер носили темно-сині напівшерстяні костюми. Курточка мала джинсовий крій. Для дівчаток так само пропонувався костюм - трійка з тієї ж тканини. Але й коричневі сукні не скасовувалися.

Після розпаду Радянського Союзу в школах відмовилися від обов'язкової шкільної форми. Тепер кожен навчальний заклад вирішує про зразок шкільної форми. Багато елітних гімназій та шкіл замовляють розробку та пошиття  шкільної форми відомим модельєром. Сьогодні така форма знову стає показником престижу і обранності.

А як справи зі шкільною формою за кордоном?

Найбільше поширення має шкільна форма в Англії і в її колишніх колоніях. Ця форма є відображенням класичного ділового стилю. Кожен солідний навчальний заклад Англії має власний логотип. І цей логотип наноситься на шкільну форму. Такі ж роблять значки та емблеми. Їх носять на краватках і головних уборах.

У Франції шкільна форма була поширена з 1927 до 1968 року. У Польщі її скасували в 1988 році. А от у Німеччині шкільної форми ніколи не було. Навіть за часів правління Третього рейху. У деяких німецьких школах запроваджено елементи шкільної форми, але, що саме носити вибирають самі діти.

Немає єдиної думки про користь чи шкоду обовязкової єдиної шкільної форми. Історія створення  шкільної форми та її розвитку суперечлива. Але шкільна форма повинна залишатися тільки шкільним одягом.

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?

 

Слово «школа» походить від грецького слова «сколе», що означає «дозвілля». Таких шкіл, які ми звикли бачити зараз, в Стародавній Греції не було. Філософи та їх учні збирались у вільний час разом і сперечалися з різних питань.

Школи відвідували тільки хлопчики вільних родин. Великий грецький філософ Платон був першим вчителем, який організував навчання в місці, яке називав «академією». Термін навчання складав 3-4 роки.

Давні школи розташовувалися на майданчиках, де тренувалися військові або проводилися паради. Майданчики ці називалися гімназіями. Пізніше Аристотель назвав свою школу ліцеєм. Цікаво, що в Німеччині школи почали називати гімназіями, а у Франції – ліцеями, а шотландська школа – академія. Всі ці три назви збереглися до наших часів. Жодна зі шкіл не була схожа на сучасну. Це були місця для дискусії.

Пізніше почали навчати школярів грамоти. Римські школи були схожі на сучасні. Слово «педагог» родом з Древньої Греції і означає дослівно «той, що веде дитину». Але називали так не вчителя, а раба, котрий відводив дитину  в школу і приводив назад. Зазвичай в педагоги вибирали рабів, непридатних ні для якої іншої роботи, але які відрізняли вірністю дому. Більше 100 років школа стала схожою на сучасну, де вивчалися різні науки.

Великий педагог і гуманіст Х ІІ ст.. Ян Амос Коменський придумав геніальну систему масового «навчання всіх і всьому». Тобто, фактично придумав нашу з вами школу. Він вперше розсортував учнів за віком по класах, розрізав грамоту на декілька учбових дисциплін; написав перший підручник, ввів поняття: «учбовий день», «урок», «оцінка», «вправа». Встановив єдиний день початку занять – щоб дітей в школу  приймати не коли завгодно, але лише один раз в рік, «краще восени… і вести їх весь рік, нікого вже не приймаючи і не відпускаючи».

Вважається, що Я.Коменський придумав і канікули. Але, що стосується канікул, то поява їх в університетському житті мала сувору причину – чуму. Саме вона кожне літо викошувала значну частину міського населення Європи, і, щоб хоч в якійсь мірі уникнути епідемії, магістри придумали…канікули.

Взагалі, історія виникнення школи дуже цікава. Крім того, у різних країнах система освіти має свої особливості. 1 вересня йдуть до школи діти ще у 122 країнах: вся Америка і Європа. 1 січня навчальний рік розпочинається в 43 країнах. У 16 країнах він починається в березні, а в 10 – в серпні. У Японії навчальний рік триває з 1 квітня по 1 березня. діти відпочивають всього один місяць. Один місяць відпочивають також в Індонезії (у січні) та в Індії (у квітні). У Норвегії та Мозамбіку канікули тривають 2 місяці. У Аргентині та Еквадорі, Панамі, Сіднеї учні відпочивають аж 4 місяці.

 За Конституцією України всі діти йдуть до школи 1 вересня, щоб отримати знання і отримати повноцінну середню освіту.

 

 

                                                                                     За матеріалами преси.

Жовтень щедрий на барви осінні

День учителя – свято ж яке!

Освітянській великий родині

Дітвора шле вітання палке!

Сьогодні усі надзвичайно красиві,

Тож сонечком сяйте нам, будьте щасливі!

Ці зустрічі з вами цікаві, охочі,

Щоб зорями сяяли вчительські очі,

А учні у школі трудились на славу,

І вище ваш труд цінувала держава!

 

 Дорогі вчителі!

Ми щиро вітаємо вас із професійним святом!

Бажаємо вам здоров’я міцного, щастя п’янкого!

Учнів вдячних, батьків обачних!

Чистих ранків, сонячних світанків!        

Променів  сонця у кожне віконце!

Ніжної ласки, душевної казки!

Грошей без ліку, довгого віку!

Бувайте веселі, бувайте здорові!

В багатій оселі, взаємній любові!

Купайтесь в усмішках, жартах, цілунках,

І щедрої долі дзвінких подарунках. 

14 жовтня 2011 року  наша школа святкує 65 річницю з дня заснування.

З нагоди ювілейної дати  учні школи підготували цю сторінку.

Мої шкільні роки

Спливають роки, і ось ми закінчуємо школу, але завжди у моїй пам'яті залишаться добрі, яскраві спогади зі шкільного життя.

Коли навчаєшся в 11-му класі починаєш задумуватися над багатьма речами, які були в минулому і які будуть в майбутньому. Ніяк не можу настроїти себе на те, що дитинство майже закінчилось. Потрібно вибрати правильний шлях, поставити мету до якої потрібно іти все життя... Саме в одинадцятому класі починаєш розуміти унікальність і неповторність шкільних років. І тому останній рік хочеться провести незабутньо. Наситити його яскравими та цікавими подіями і вміло поєднати з підготовкою до ЗНО.

У підготовці до ЗНО кожному учню допоможуть вчителі, які мають глибокі знання і вміють підібрати правильні слова. У школі панує атмосфера співтворчості між учнями та вчителями, які дуже серйозно ставляться до своїх предметів, але, разом з тим, можуть розважити добрим жартом, заохотити до роботи лагідною посмішкою. Найголовніше у відносинах між вчителями та учнями - довіра і взаєморозуміння.

В класі в нас навчаються не просто хлопчики і дівчатка, а кожен з них -унікальна особистість. В кожного свої захоплення, свої пріоритети і своя мета в житті, але це все не заважає нам разом весело і цікаво проводити вільний від навчання час. Я часто дивлюся фотографії і пригадую ті яскраві і неповторні моменти, коли ми разом відпочивали. Унікальні, смішні та оригінальні витівки однокласників надовго залишаться у моїй пам'яті.

Нас, випускників, рідна школа спокійно і впевнено відправляє в країну дорослого життя. І нехай не турбується: ми гідно пройдемо життєвим шляхом, хоч яким складним він буде.

Р8. А майбутнім випускникам я побажаю, щоб вони насолоджувалися кожною хвилиною шкільного безтурботного життя, бо час минає швидко і не вспієш озирнутися, як ти вже випускник. Будьте наполегливими, терплячими та відповідальними!!!

 

                                                                  Кондратюк Лєна, 11-Ф клас

 

 

Школа... У ній усе наше дитинство. Я закінчу одинадцятий клас і більше не зможу повернутися до школи, повернути ті моменти, які мені доводилося переживати з друзями-однокласниками.

Переступивши востаннє поріг школи, ми почали задумуватися про минуле і майбутнє. Навіюють ці думки і радість дорослого життя, нових можливостей, і смуток за минулим безтурботним дитинством.

Школа - перехідний, але дуже важливий період нашого життя. Саме тут формується наш світогляд, інтелектуальна свідомість. Саме в школі ми знайомимося з першими уроками життя.

Усе змінюється, минає, та спогади не зміняться. Вони назавжди залишаться з нами. Час іде. Ми подорослішаємо і востаннє переступимо шкільний поріг. Дуже швидко ми розлетимось по різних куточках світу, але в пам'яті неодмінно залишаться спогади про дитинство та юність, спогади про рідну школу - місце, куди нас ще малятами привели батьки, де з допомогою всього шкільного колективу ми змужніли, розправили крила і стали дорослими людьми. Ідеально все аж ніяк не може бути, у будь-якій справі є свої недоліки. Але, як би там не було, школа відіграла важливу роль у нашому житті. І ми, як гідні її учні, повинні бути вдячними  за всю її турботу і любов.

В моїй пам'яті назавжди залишаться ті шкільні дні, які промайнули так швидко.

Маючи гарний, дружний клас, я не хочу залишати школу. Ніколи в моєму житті не буде того, що в мене було в школі.. Я ніколи не забуду своєї першої вчительки, яка була нам в школі за другу матір: вона нас навчала, плекала, виховувала, а найголовніше - вона навчила нас бути дружніми. Після закінчення школи розпочинається доросле життя, і залишає нас дитинство. Я завжди буду пам'ятати шкільні роки , а значить і школу з її вчителями, директором та однокласників з класним керівником.

 

                                                                           Козак Вікторія, 11-Ф клас

 

 

 

Школа.. . однокласники...вчителі. ..-це все залишиться у мої пам'яті назавжди.

Школа  є перш за все однією із сходинок у житті, важливих сходинок. Вона загартовує, робить нас відповідальними, готує до дорослого життя. Одинадцять років шкільного життя пройшли швидко і непомітно. Багато пережито і досягнуто. Попри всю серйозність навчання, було безліч веселих, смішних та приємних моментів, які можна згадувати досить довго, відтворювати ті минулі події, посміхатись і радіти.

Як це все було ЧУДОВО!  Ностальгія.. .безтурботні роки.. .Прикро те, що минуле не повернеш.

Більшу частину свого часу ми приводимо у школі, клас став  певною мірою однією сім'єю. Досить тяжко буде розставатися, кожен піде своєю життєвою стежкою.

Та що там казати наша школа найкраща, ^і я ні секунди не шкодувала, що мої батьки обрали саме цю  школу.

Зараз ми в душі радіємо, що навчання в школі закінчиться, кінець урокам, надіємося, що буде легше. Та це не так! Коли маємо то не цінуємо ,а коли втрачаємо починаємо цінувати.

І ось ми, одинадцятикласники 13 школи, впевнено крокуємо до фінішу, несемо у своїх серцях слова безмежної вдячності усім вчителям, директору, та людям , які нас виховували та вчили, за їх неоціненний внесок.

Я  пам'ятатиму школу  та шкільні роки все моє життя...

 

                                                                           Кужелюк  Анна, 11-Ф клас

 

 

Повертайтесь до рідної школи,

Повертайтесь в будь-який час

Вона вас не забуде ніколи

Двері завжди відкриє для вас.

І обійме, як мати дитину

До своїх, пригорнувши грудей,

Адже мати однаково любить

І малих, і дорослих дітей.

Повертайтесь до рідної школи,

Щоб в дитинство своє зазирнуть,

Щоб, хоч в пам’яті роки минулі

На хвилинку назад повернуть.