"Садок вишневий коло хати" - Мої файли - Каталог файлів - Луцька ЗОШ №13
Вівторок, 29.07.2014, 14:40
Вітаю Вас Гість | RSS

КЗ "Луцька ЗОШ І-ІІІ ступенів №13"

Категорії розділу
Посилання
Посилання
Міні-чат
500
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 469
Статистика

Онлайн всього: 0
Гостей: 0
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Мої файли

"Садок вишневий коло хати"
07.05.2012, 23:05
Минала петербурзька весна 1847 року. У підвалі будинку канцелярії так званого ІІІ відділу було холодно. Не затишно і на верхніх поверхах будинку, куди викликали Тараса Шевченка на допит. Керівники ІІI відділу добре знали, що серед заарештованих членів «украинско-словянского общества» (Кирило-Мефодіївського братства) головною особою був Т. Шевченко, хоча безпосередніх доказів про його членство у братстві не було. На допитах поет не виказав жодного із кирило-мефодіївців, поводився з гідністю. В камері-одиночці каземату він перебував між 17 квітня і 30 травня 1847 року. У цей час написані поезії, що склали цикл «В казематі». До нього належать поезії «За байраком байрак», «Косар», «Одна я одна», «Рано-вранці новобранці...», «Не кидай матері! — казали ...» та ін. До циклу увійшла і знаменита пейзажна мініатюра «Садок вишневий, коло хати», написана між 19 і 30 травня — як результат пройнятих ностальгією візій далекого травневого краю.
«Садок вишневий коло хати» належить до шедеврів української пейзажної лірики. У час його написання у творах Т. Шевченка помітно зменшується кількість метафоричних образів гротескно-фантастичного і символічного планів. Водночас у період арешту й заслання зростає кількість автологічних (безтропних) віршів і віршових фрагментів в окремих творах — тенденція, яка відповідала загальній еволюції Т.Шевченка до дедалі більшої натуральності художнього образу, його «прозаїзації».
У вірші відтворено ідилічну картину весняного вечора в українському селі. Прості, зримі, пластичні образи у ньому постають з народних і морально-етичних уявлень. Сила емоційного впливу цього твору — в природності й рельєфності малюнка, в його світлому, життєствердному настрої. У поезії відбилася мрія поета про щасливе, гармонійне життя.
Найдовершеніший аналіз поезії «Садок вишневий коло хати» подав І. Франко в естетичному трактаті «Із секретів поетичної творчості». Він неодноразово зазначав, що творчість Т. Шевченка знаменує нову віху у розвитку художньої майстерності української літератури. У названому трактаті І. Франко розкрив «секрети» майстерності великого поета, показав їх як взірець художності.
І. Франко відносить поезію «Садок вишневий коло хати» до ідилічних творів, тобто таких, у яких автори «добирають» асоціації, що заспокоюють, заколисують уяву читача, або просто висловлюють такі асоціації, які без жодної напруги «напливають» в заспокоєній поетовій уяві. У названій праці І. Франко зокрема писав: «Вся та вірша — немов моментальна фотографія настрою поетової душі, викликаного образом тихого, весняного українського вечора.
шевченко садок пейзажна лірика
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть»

Франко-критик підкреслював, що Т. Шевченко не використав у цьому творі жодних прикрас, змалював образи майже прозаїчними словами. Але ці слова передають «найлегші асоціації ідей, так що наша уява пливе від одного образу до другого легко, мов би той птах, що граціозними закрутами без маху крил пливе в повітрі все нижче і нижче. В тій легкості і натуральності асоціювання ідей лежить увесь секрет поетичної природи сеї вірші» [1, 68].
Далі І. Франко підкреслював, що «правдиві поети ніколи не позволяють собі ... кольористичних оргій». Він мав на увазі насамперед «Садок вишневий коло хати». Хоча Т. Шевченко, як зазначав перед тим І. Франко, використовує досить широку гаму колористичної символіки, колористичних образів, якими він характеризує українську природу — «вишневий сад зелений і темнії ночі», «синє море», «червона калина», «зелені байраки», «небо блакитне». Дівчина у Шевченка є «рожевим цвітом», а дитина «червоніє, як квіточка вранці під росою». Все-таки поет, як читаємо у трактаті «Із секретів поетичної творчості», не малює виключно «фарбами», а «торкає різні наші змисли, викликає в душі образи різнородних вражень, але так, щоб вони тут же зливалися в одну органічну і гармонійну цілість». У першому куплеті поезії «Садок вишневий коло хати» «перший рядок торкає змисл зору, другий — слуху, третій — зору і дотику, четвертий — зору і слуху, а п'ятий — знов зору і дотику; спеціально кольористичних акцентів нема зовсім, а проте цілість — український весняний вечір — встає перед нашою уявою з усіма своїми кольорами, контурами і гуками, як жива» .
Поезія «Садок вишневий коло хати» сповнена широкої гами переживань. Тут «автор» прихований, тобто він не конкретизується як певна особа. Картини тихої мальовничої природи, лагідного сільського вечора існують ніби самі по собі. Погляд автора (ліричного розповідача) переходить від подробиці до подробиці, доки мазок за мазком не створиться цілісний образ, у якому все живе та рухається. Теперішній час опису має узагальнений характер, тобто майже таким буває кожний літній вечір, вечір такий повторюється раз у раз.
Оцінна позиція автора яскраво відчутна завдяки ідилічному настроєві, замилування простим, природним ладом трудового життя з чергуванням праці й відпочинку, замилування родинним щастям, духовною красою українського народу — всім тим, що поет звеличує як найвищі духовні цінності. Такий емоційний тон і є головним змістом поезії, як і близьких до неї ідилічних малюнків «Тече вода з-під явора...», «Ой діброво — темний гаю» та ін.
Драматичний контекст кріпосницької реальності, творчості поета та його особистої долі накладається на ці ідилічні малюнки, ці спогади-мрії й оповиває їх сумом.
Додаткова інформація
У 1875 Петро Ілліч Чайковський склав музичний твір на переклад вірша Шевченка російською мовою Львом Меєм. Музика мала назву «Вечір».
Український композитор ХХ ст. Богдан Іванович Вахнянин написав хоровий твір на цей вірш, у 1964 році білоруський композитор Анатолій Богатирьов написав романс для голосу з фортепіано.
У 1998 році з'явився «Садок вишневий коло хати» у виконанні музичного гурту «Мертвий півень» (альбом «Шабадаба»).

Тарас Григорович Шевченко - великий син України. Його любов до України, Своєї Батьківщини була безмежна. Він писав твори про Україну. Всі проблеми які були актуальні в 19 ст. для нас українців залишились актуальними і зараз. В Шевченка стільки характеристик, що можна бачити паралелі із сучасною добою. Шевченкова творчість - це підручник життя. Дає нам знати, що погано, а що добре; ким не треба бути, а ким треба. Тарас Григорович Шевченко - глибока людина, яка хотіла бачити людей із середини, зрозуміти їхню сутність, зрозуміти кращий шлях життя, а не той що був тоді в Україні. Тарас Григорович хотів дати нам кращий шлях і він це зробив своїми віршами, творами, картинами. Великий геній нам дав жагу, жагу до життя, патріотичний дух, просвіченну душу, людську душу.

Категорія: Мої файли | Додав: sasha-str | Теги: Аналіз вірша Садок вишневий коло ха
Переглядів: 6897 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 3.8/4
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук

Copyright MyCorp © 2014
Створити сайт безкоштовно