|
1.
Києво-Печерський патерик як пам'ятник житійної літератури
1.1.
Патерик (від гр. pater — батько, отець) — назва збірки
життєписів пустельників і ченців якогось одного монастиря, краю або певної
громади.
1.2.
Загальна характеристика збірки.
Серед
книжок житійної літератури найвизначнішим і найулюбленішим у читаючої публіки
був «Києво-Печерський патерик». Його укладено в другій половині XI — першій
половині XII ст. Довгий час поширювався в рукописах.
Це
збірник оповідань про заснування Печерського монастиря та про його перших
діячів. Включає в себе відомості про анімістичні уявлення тих часів (анімізм —
донаукове, містичне уявлення первісних людей, згідно з яким кожна річ має свого
духа,
душу;
одухотворення сил і явищ природи), тобто про уявлення, коли своєрідно
поєднувалися дохристиянські язичницькі вірування з християнськими, відомості
про економічні, соціальні й культурні відносини в Київській Русі. В його основу
покладено «Посланіє» колишнього Києво-Печерського ченця Симона, єпископа
Владимирського і суздальського (помер у 1226 р.), до монаха Печерського
монастиря Полікарпа (з додатком житій перших пе-черських монахів) і «Слово о
созданії церкви Печерської», а також «Посланіє» Полікарпа до архімандрита Акіндіна
й оповідання його про печерських ченців. Формування збірника в основному
завершилося в XV ст. Існує кілька редакцій «Патерика». Перше друковане видання
його побачило світ 1661 р. (ініціатор — Іно-кентій Гізель).
1.3.
Тематика збірки.
•
Історія Києво-Печерського монастиря (реальні та легендарні сюжети).
•
Розповідь про діяльність засновників Лаври — Антонія і Феодосія.
•
Відомості з історії Київської Русі, зокрема Києва.
1.4.
Ідейне спрямування патерика: возвеличення православної віри; вшанування наших
предків, їх патріотизму і миролюбності; відбиття високого рівня руської
культури.
1.5.
Міні-дискусія (метод «Прес»). Загальна характеристика Києво-Печерського
Патерика.
Аргументуйте
чи спростуйте тези:
•
«Києво-Печерський патерик», як і «Повість минулих літ», дослідники вважають
історичною книгою.
•
Біблія і Патерик взаємопов'язані ідейним змістом.
•
Анімічні уявлення у збірнику оповідань про заснування Печерського монастиря
підлягають науковому обґрунтуванню.
•
Герої Патерика є авторами його оповідань.
•
«Києво-Печерський патерик» — найвизначніша і найулюбленіша книга житійної
літератури у читаючої публіки».
2.
Опрацювання ідейно-художнього змісту оповідання про Прохора чорноризця
2.1.
Переказ і тлумачення змісту твору.
2.2.
Тема: розповідь про благодійну діяльність ченця Прохора, його намагання
подолати зло — добром у складні для Київської Русі часи.
2.3.
Ідея: возвеличення щирості, доброти, милосердя (Прохор), засудження
підступності, жадібності, заздрості, жаги до збагачення (торговці, князь
Святополк).
2.4.
Основна думка:
а)
«Бог дбає про рід людський і дарує йому корисне, очікуючи нашого каяття;
б)
«Суд без милості тому, хто сам не творить милості».
2.5.
Жанр: оповідання.
2.6.
Проблематика:
•
керівник і народ;
•
милосердя і користь;
•
гріх і покаяння;
•
добро і зло;
•
вічне і тимчасове.
2.7.
Композиція.
Експозиція:
роздуми про призначення Бога, його вплив на людей; розповідь про жорстокість
Святополка і скромне життя монаха Прохора.
Зав'язка:
гуманність Прохора у голодні часи на Руській землі у доброзичливість у
ставленні до людей.
Кульмінація:
конфлікт між іноком і торговцями, пограбування монаха за наказом князя.
Розв'язка:
примирення Святополка з Прохором; поховання ченця князем у печері.
2.8.
Анімістичні елементи у творі:
•
гірка лобода (хліб) — стає насолодою;
•
попіл — сіль;
•
покаяння Святополка — його перемога у війні.
2.9.
Обговорення ідейно-художнього змісту твору (фронтальне опитування). Питання для
роботи:
•
За яких обставин людина звертається до Бога?
•
Що вона отримує від нього? («...Дбає Він про рід людський і дарує йому корисне,
очікуючи нашого каяття. Насилає Він на нас інколи голод, інколи раті за
порушення законів Володаря; та цим Владика наш приводить тільки наше
недбальство до чесноти, бувають віддані за гріхи своїм злим і немилосердним
володарям»)
•
В які часи відбуваються події у творі? («Було це в дні князювання Святополка в
Києві»)
•
Як на початку оповіді характеризується Святополк? («...Багато наруги чинив
людям цей князь, без вини викорінив дощенту багатьох знатних людей і маєтки у
них одняв»)
•
Яким чином Господь покарав князя? («І за те попустив Господь, щоб невірні мали
силу над ним: чимало тоді воєн було з половцями. Були в ті часи чвари й голод
сильний, і в усьому була вбогість на Руській землі»)
•
Хто такий Прохір? («У ті дні прийшов хтось із Смоленська до ігумена Іоанна,
бажаючи бути іноком. Ігумен постриг його і назвав Прохором. Цей
чернець Прохір віддав себе на послух і таку безмірну повстримність, що навіть
хліба себе позбавив»)
•
Чому інок відмовився від хліба? Що замінило йому харч? («Він збирав лободу,
розтирав Ті своїми руками і робив із неї хліб; ним і харчувався. І заготовляв
він собі Ті на рік, а наступного літа збирав нову лободу. І так усе життя своє
вдовольнявся він лободою замість хліба»)
•
Через що Прохора назвали
Лободником? («...Він харчувався лише лободою, не вживаючи ні хліба, окрім
просфори, ні овоча ніякого. І ніколи не нарікав він, але завжди з радістю
служив Богові; нічого не боявся, бо жив, наче птиця»)
•
Чому чернець прагнув бути схожим на птахів? («Погляньте на птахів небесних:
вони не сіють, не жнуть, не збирають у житниці, але Отець ваш небесний живить
їх. Птахів наслідуючи, легко долав він шлях до того місця, де росла лобода, і
звідти на своїх плечах, мов на крилах, приносив Ті до монастиря»)
•
Що змусило людей теж, як і Прохір, збирати лободу?
•
Яке благо чинив інок людям у голодні часи? («...Збирав це зілля (лободу) і,
розтираючи його у своїх руках, ліпив із нього хлібини, які роздавав неімущим,
що знемагали від голоду. Багато в цю голодну годину приходило до нього, і він
усіх наділяв. І солодким, наче з медом, було для всіх те, що він давав. Нікому
так пшеничного хліба не хотілося, як цього хліба, виготовленого руками
блаженного з дикого зілля»)
•
Що було характерним для хліба, виготовленого Прохором? («Іякщо
він сам давав із благоговінням, то світлим, і чистим, і солодким був той хліб;
якщо ж хтось брав потайки, то був він гірким без міри, мов полин»)
•
Чому цей споживчий харч мав такі особливості?
•
Через що один із братії вимушений був звернутися до ігумена Іоанна?
•
Яким чином ігумен вирішив перевірити смакові якості хліба Прохора? («Одну
хлібину візьміть із рук,— сказав він, а другу, виходячи, потайки візьміть».
«Коли принесли ігуменові хлібини, украдена змінилася на його очах: зробилася
схожою на землю й стала гіркою, як і принесена раніше; а взята з рук блаженного
була світлою й солодкою, мов мед»)
•
За що люди були вдячні Прохору? («Після такого дива повсюди пішла слава про цього
мужа. І багатьох голодних прогодував він і багатьом був корисний»)
•
Через що розпочалася війна? («Тоді Святополк із Володарем і з Васильком пішов
раттю на Давида Ігоревича (помсти-тися) за Василька, якого осліпив Святополк,
послухавши Давида Ігоревича»). Як це характеризує князя?
•
Яким чином війна між князями вплинула на рівень життя людей? («Почалися грабежі
беззаконні і всіляке свавілля. И огорнув усіх великий смуток, знеможив усіх голод і
війни, ніхто не мав ні жита, ні навіть солі, щоб перебороти нужду свою»)
•
У чому полягало диво Прохора, яке він чинив у важкі воєнні роки? («І зібрав він
до себе з усіх келій попіл, але так, що ніхто про це не знав. І роздавав він
цей попіл тим, хто приходив до нього, а у всіх після молитви його
перетворювався він на чисту сіль»)
•
Що свідчить про гуманне ставлення інока до людей? («І нічого не брав за це
блаженний, а всім задарма давав, скільки кому треба, і не лише монастиреві
вистачало, але й миряни приходили до нього й брали багато, скільки кому треба»)
•
Яким чином безкорисливість Прохора негативно вплинула на прибутки торговців? («Торжище
опустіло, а монастир був повний тими, що приходили по сіль. І викликало це
заздрість у торгівців сіллю, бо не одержували того, що хотіли. Вони думали
нажити в цей час велике багатство завдяки солі, і ось те, що вони продавали за
великі гроші, того тепер і за без-цінь ніхто не брав. І великий смуток огортав
їх»)
•
Через що торговці вимушені були звернутися по допомогу до Святополка? («Прохір,
чернець Печерського монастиря, відняв у нас велике багатство: дає сіль усім,
хто до нього приходить, нікому не відмовляє, і ми від цього зубожіли»)
•
Чому князь не залишився байдужим до прохання купців? («Князеві хотілося
догодити їм, і задумав він, по-перше, припинити ремствування між них, а
по-друге, самому розбагатіти»)
•
Чи залишилися торговці задоволеними реакцією Святополка щодо покарання Прохора? («...В
душі мріяв, що розбагатіє сам»)
•
Як прийняли князь та торговці інока? («І побачили всі перед очима своїми попіл.
Довго дивилися всі й не розуміли: що б це означало?
•
Якою була реакція людей на злочинців, які завдали шкоди не тільки Прохору, а й їм
самим? («...Повертаючись із порожніми руками, проклинали того, хто це зробив»)
•
Через що здивувався Святополк, коли вночі викинув попіл на землю? («Висипали
попіл, а він у ту ж мить перетворився на сіль... Від такого дивного дива князя
схопив жах: не міг він приховати від усього міста всього того, що сталося»)
•
Як зреагував князь, осмисливши шкоду, яку заподіяв іноку і людям?
(«...Засоромився Святополк від того, що він зробив, отож пішов він у монастир
до ігумена Іоанна й покаявся перед ним»)
•
Чому виникло непорозуміння між князем та ігуменом? («Ігумен карав його за
невсипну жадобу до багатства, за насильство. Святополк тоді схопив його й
ув'язнив у Турові, але повстав супроти нього Володимир Мономах, і він, злякавшись
цього, швидко з честю повернув Іоанна до Печерського монастиря»)
•
Як змінилося ставлення Святополка до Бога і Прохора? («Тепер же заради такого
дива князь дуже полюбив монастир Пресвятої Богородиці і святих отців Антонія й
Феодосія. І ченця Прохора він відтоді дуже шанував і ублажав, оскільки
розпізнав у ньому істинного раба Божого»)
•
Що пообіцяв володар ченцю? («...Не чинитиму більше ніколи насильства. Якщо за
волею Божою я раніше від тебе відійду з цього світу, виявиться в цьому твоя
незлостивість. Якщо ж ти раніше, ніж я, преставишся і підеш до непідкупного
Судії, то я на своїх плечах внесу тебе в печеру, щоб Господь простив мене за
великий гріх перед тобою»)
•
Чому повчав Прохор
князя перед своєю смертю? («...Про милостиню, про грядущий суд, про вічне
життя, про майбутню муку...»)
•
Чи виконав князь обіцянку, надану Прохору ще за його життя?
•
Що, на ваш погляд, допомогло Святополку отримати перемогу на війні?
•
Чому князь перед тим, як вирушити на війну, відвідував монастир?
•
3 якою промовою звертається автор оповідання до його читачів? («Хай і ми з ними
одержимо милість од Христа Ісуса, Господа нашого!») Про що воно свідчить?
•
Чим повчальний для нас цей твір? 2.10. Рефлексія.
Дослідіть
зміни, які відбувалися в поглядах і вчинках князя Святослава. Відповідь
оформіть за допомогою прийому «Доміно».
Князь
Святополк —» «багато наруги чинив людям (без вини викорінив дощенту багатьох
знатних людей і маєтки у них одняв)» —» «пішов із Володарем і з Васильком раттю
на Давида Ігоревича» —» «беззаконня, всіляке свавілля, голод» —» «задумав
багатіти» —» «грабує інока» —» «засоромився князь від того, що зробив» —»
непорозуміння з Іоанном —» полюбив монастир і святих отців —» «і дав він слово
Богові не чинити більше нікому насильства» —» «чи йшов на війну, чи на
полювання, завжди приходив у монастир» —» «відкрито сповідав про преславні
чудеса й знамення Прохора й інших святих».
2.11.
«Мікрофон власної душі»: чи вважаєте ви себе грішними? чи змогли б ви віднайти
силу волі покаятися?
2.12.
Скласти інформаційне ґроно: «Що є гріхом, на думку автора оповідання?»
| 